До повномасштабної війни Україна вже стикалася з численними проблемами у сфері дорожньої інфраструктури. Згідно з даними [1], у 2020 році 90% дорожньої мережі країни перебувало в незадовільному стані, потребуючи капітального ремонту або реконструкції. Війна лише поглибила ці проблеми, завдавши значних пошкоджень транспортній інфраструктурі, включаючи дороги, мости та логістичні вузли.

У відповідь на ці виклики уряд України розробив Національну транспортну стратегію «Drive Ukraine 2030» [2], яка передбачає модернізацію транспортної системи, інтеграцію з європейською мережею TEN-T та впровадження інноваційних технологій.

Принципи сталого розвитку в дорожній інфраструктурі

Екологічна стійкість. Сталий розвиток передбачає мінімізацію негативного впливу на навколишнє середовище. Це включає використання екологічно чистих матеріалів, впровадження «зелених» технологій та зменшення викидів парникових газів [3]. Наприклад, проєкт «Infrastructure for Good» акцентує увагу на використанні найкращих міжнародних практик для забезпечення максимальної соціальної та екологічної вигоди від інфраструктурних проєктів [4].​

Російська агресія спричинила масштабні екологічні збитки в Україні. Зруйновані дороги, мости та інші інфраструктурні об'єкти стали джерелами забруднення ґрунтів, води та повітря. За оцінками, екологічні збитки від війни становлять понад $34 мільярди [7].

У відповідь на виклики Україна розробляє стратегії «зеленого» відновлення інфраструктури. Це включає:​

– використання екологічних матеріалів: застосування перероблених матеріалів та альтернативних джерел енергії в будівництві доріг;

– інтеграція природних елементів: створення зелених зон вздовж доріг для зменшення викидів та покращення мікроклімату;

– впровадження систем управління водними ресурсами: ефективні дренаж та очищення стічних вод з дорожнього полотна.​

Дослідження показують, що впровадження енергоефективних систем може зменшити споживання енергії в містах до 60% та покращити екологічну ситуацію в Україні [8].

Ініціативи з інклюзивності

Програма ООН з розвитку (UNDP) підтримує створення інклюзивних громад та міст в Україні. Зокрема, ініціатива «Громади та міста, дружні до всіх» спрямована на інтеграцію принципів універсального дизайну в процес відновлення [9].

Основними викликами є недостатнє фінансування, брак фахівців, суспільні стереотипи. Обмежені ресурси ускладнюють реалізацію інклюзивних проєктів; потреба у спеціалістах з універсального дизайну та інклюзивного планування; існує необхідність підвищення обізнаності населення щодо важливості інклюзивності.

Для подолання цих викликів необхідно впроваджувати освітні програми, залучати міжнародну підтримку та розробляти нормативно-правову базу, що сприятиме створенню інклюзивної інфраструктури.​

Економічна ефективність

Сталий розвиток передбачає ефективне використання фінансових ресурсів, зокрема через впровадження механізмів державно-приватного партнерства та залучення інвестицій.

Війна завдала значних збитків транспортній інфраструктурі України. Відновлення та модернізація транспортної інфраструктури потребуватиме понад $73,7 мільярда протягом наступних 10 років [10].

Державно-приватне партнерство у сфері дорожньої інфраструктури стало пріоритетним інструментом фінансування та управління дорогами в Європі. В Україні цей підхід поступово впроваджується, хоча ще потребує інституційного вдосконалення. Зокрема, проєкти капітального ремонту та концесійні угоди можуть стати джерелом стабільного фінансування за умов прозорого регулювання.

Застосування високоякісних, довговічних матеріалів, наприклад, модифікованих асфальтів, полімерних добавок або наноматеріалів, дозволяє зменшити витрати на експлуатацію та продовжити термін служби дорожнього покриття. Дослідження, проведені Київським національним університетом будівництва та архітектури, доводять економічну доцільність використання сучасних матеріалів у дорожньому будівництві в українських кліматичних умовах [11].

Аналіз витрат протягом усього життєвого циклу дорожньої інфраструктури дозволяє ухвалювати більш обґрунтовані рішення щодо вибору матеріалів, методів будівництва та систем обслуговування. Такий підхід активно використовується в країнах ЄС і рекомендований до впровадження в Україні у рамках гармонізації з директивами TEN-T та Європейської Комісії [12].

Макроекономічна вигода

Розвинена дорожня інфраструктура створює широкий ефект у національній економіці. Зменшення витрат на логістику сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Покращення дорожньої мережі стимулює регіональний розвиток та зайнятість, особливо у сільській місцевості. Підвищення якості інфраструктури зменшує витрати держави на аварійно-рятувальні заходи, медицину та компенсації збитків.

Згідно з дослідженням Київської школи економіки, кожна інвестована гривня у транспортну інфраструктуру може генерувати до 2,7 грн ВВП у середньостроковій перспективі [11].

Перспективи сталого розвитку дорожньої інфраструктури України

Інтеграція з європейською транспортною мережею TEN-T відкриває нові можливості для розвитку дорожньої інфраструктури. Це включає модернізацію існуючих та будівництво нових транспортних коридорів, що сприятиме економічному зростанню та регіональній інтеграції.​

Використання інноваційних технологій, таких як Building Information Modeling (BIM), дозволяє підвищити ефективність планування та реалізації інфраструктурних проєктів [6]. BIM-технології забезпечують інтеграцію всіх етапів життєвого циклу проєкту, від концепції до експлуатації, що сприяє зменшенню витрат та покращенню якості інфраструктури.​

Міжнародні організації, такі як Світовий банк та Європейський інвестиційний банк, надають фінансову та технічну підтримку для реалізації інфраструктурних проєктів в Україні. Це включає фінансування проектів з модернізації доріг, підвищення безпеки дорожнього руху та впровадження енергоефективних рішень.

Одним з основних викликів є обмежене фінансування інфраструктурних проєктів. Війна спричинила значне навантаження на державний бюджет, що ускладнює реалізацію масштабних інфраструктурних ініціатив.​

Бюрократичні процедури та недостатня координація між різними рівнями влади можуть затримувати реалізацію проєктів, а корупція залишається одним із найбільших викликів для реалізації проєктів сталого розвитку. Згідно з оцінками Transparency International, Україна все ще перебуває в нижній частині Індексу сприйняття корупції, і будівельна галузь традиційно є однією з найбільш вразливих [5].

Неефективне використання коштів, непрозорі тендерні процедури та відсутність належного контролю над підрядниками можуть нівелювати навіть найкращі екологічні ініціативи. Для мінімізації цих ризиків необхідно впроваджувати системи цифрового контролю, відкритих даних (Open Data) та електронного моніторингу реалізації проєктів.

Серед стратегічних шляхів вирішення описаних викликів можна виділити наступне.

Розробка та реалізація національної політики сталого дорожнього будівництва, яка має включати екологічні, соціальні та економічні критерії оцінки проєктів, повинна бути інтегрована у загальну Стратегію сталого розвитку України до 2030 року.

Впровадження сучасних цифрових технологій, зокрема BIM, геоінформаційних систем, платформ для цифрового моніторингу (наприклад, «Прозорро») у процес проєктування, закупівель та реалізації інфраструктурних об'єктів. Створення мультисекторального партнерства, що поєднує зусилля уряду, міжнародних донорів, приватного сектору та громадських організацій для розробки прозорих, відкритих та інклюзивних процесів прийняття рішень.

Вдосконалення нормативної бази згідно з європейськими директивами у сфері інфраструктурного планування та екологічної оцінки.

Інвестування у людський капітал – навчання фахівців новітнім практикам екологічного проєктування, оцінки впливу на довкілля та цифровому моделюванню.

Висновки

Стратегія сталого розвитку в дорожній інфраструктурі України повинна базуватись на трьох фундаментальних принципах: екологічній стійкості, соціальній інклюзивності та економічній ефективності. Їхнє послідовне впровадження не лише сприятиме відновленню зруйнованих об’єктів після війни, а й забезпечить створення інфраструктури нового покоління – безпечної, доступної та довговічної.

Екологічна стійкість вимагає відмови від застарілих рішень на користь «зелених» технологій, ресурсоефективності і екологічних методів будівництва. Соціальна інклюзивність є визначальною для формування інфраструктури, орієнтованої на людину. Створення безбар’єрного простору, врахування потреб вразливих груп населення при проєктуванні та експлуатації доріг сприятиме підвищенню соціальної згуртованості, мобільності та рівності.

Економічна ефективність інфраструктурних рішень має будуватися на засадах довгострокової вартості, ефективного використання ресурсів, впровадження цифрових технологій і державно-приватного партнерства. Інвестиція у якісну інфраструктуру стимулює зростання ВВП, розвиток малого і середнього бізнесу, залучає іноземний капітал.

Успішна реалізація стратегії сталого розвитку можлива за умов:

– інтеграції екологічних і соціальних критеріїв у нормативно-правову базу;

– залучення міжнародної експертизи та фінансування;

– міжвідомчої координації та прозорого управління;

– участі громадськості, наукової спільноти та приватного сектору.

Література

  1. Building a National Road Program.

https://www.globalinfrafacility.org/project/e963fd9a-a2c8-e911-a988-000d3a3702ca (дата звернення: 24.04.2025).

  1. Національна транспортна стратегія Drive Ukraine 2030 https://mtu.gov.ua/files/projects/str.html (дата звернення: 24.04.2025).
  2. Rebuilding Ukraine Green – Environmental Guidelines and Recommendations. https://www.rebuildukrainegreen.org (дата звернення: 24.04.2025).
  3. Deloitte Insights (2023). “The Importance of Infrastructure for Good”. https://www.deloitte.com/global (дата звернення: 24.04.2025).
  4. Transparency International (2023). Corruption Perception Index. https://www.transparency.org/en/cpi/2023 (дата звернення: 24.04.2025).
  5. European Business Association (2023). Україна планує впровадження технологій BIM. https://eba.com.ua (дата звернення: 24.04.2025).
  6. War Is an Ecological Disaster - but Ukraine Can Build Back Greener https://www.wired.com/story/war-is-an-ecological-disaster-but-ukraine-can-build-back-greener (дата звернення: 24.04.2025).
  7. Ecosystem of Environmentally Sustainable Municipal Infrastructure in Ukrainehttps://www.researchgate.net/publication/354551130_Ecosystem_of_Environmentally_Sustainable_Municipal_Infrastructure_in_Ukraine (дата звернення: 24.04.2025).
  8. Ukraine Builds a Barrier-free Future: How UNDP Supports The Creation of Inclusive Communities and Cities https://www.undp.org/ukraine/press-releases/ukraine-builds-barrier-free-future-how-undp-supports-creation-inclusive-communities-and-cities (дата звернення: 24.04.2025).
  9. Building back better: Ukraine's transport infrastructure https://www.transportenvironment.org/uploads/files/BBB_UA_lessons-2.pdf (дата звернення: 24.04.2025).
  10. Budget Declaration: Analysis and Assessment of Government Forecasts for 2025-2027 https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/08/Budget-Declaration-for-2025-2027.pdf (дата звернення: 24.04.2025).
  11. European Investment Bank Group Activity Report 2022. https://www.eib.org/en/publications/online/all/activity-report-2022 (дата звернення: 24.04.2025).